Ніхто із нас не міг повірити у те, що біль втрати від війни може колись повернутися на нашу землю. Що українці знову щодня втрачатимуть. Що від куль росії гинутимуть кращі з кращих.
Та реальність, на жаль, інша. Ми боремося за свою волю і сьогодні! Щохвилини йдемо до Перемоги! Такої «пекучо червоної». Бо надто велику ціну платимо за можливість жити під нашим синьо-жовтим Прапором.
Схиляємо голови перед кожним і кожною, хто загинув, захищаючи рідну землю!
Вічна памʼять всім жертвам війни!