У березні 2015 р. Сергій Сорокін мобілізований у 36 бригаду морської піхоти для участі в антитерористичній операції в м. Маріуполь. З 2016 р. підписав контракт і продовжив службу у складі 72 Окремої механізованої бригади ім. Чорних Запорожців. Старший сержант з позивним «Старий» брав активну часть у боях в районі населених пунктів: Вугледар, Авдіївка, Бахмут, Костянтинівка. Тримав оборону Києва, Донеччини, Сумщини, Чернігівщини, Харківщини. Перше поранення отримав у 2017 р. Наступне – у червні 2022 р. під Бахмутом, а за кілька місяців того ж року – складне поранення лівої сторони. Неодноразово проходив лікування, оперувався, але завжди повертався до своїх побратимів, знаючи, що потрібен їм і країні, яка стала рідною. Він був потрібен і своїй родині, але військового обов’язку ніколи не порушував, залишаючись вірним присязі і мріючи про мирне майбутнє дітей та онуків Антона, Каті, Олександра й Олександри. Справжній чоловік з добрим серцем і міцним стержнем не міг вчинити по-іншому. Його відданість Україні
, мужність та відміне виконання функціональних обов’язків високо оцінювалося. Сергій Олексійович нагороджений медаллю від Військово-цивільної адміністрації м. Авдіївка Донецької обл. «За оборону Авдіївки», почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу Головнокомандувача ЗСУ «За взірцевість у військовій службі», медаллю від Президента України «Захиснику Вітчизни», нагрудним знаком від Міністра оборони України «За зразкову службу», відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою Міністра оборони України «10 років сумлінної служби», Грамотами від військового командування.
10 років Він мужньо боронив країну, опановуючи нові, військові, професії. 
Перебуваючи на посаді номера обслуги протитанкового взводу 1 механізованого батальйону в/ч А2167, старший сержант Сорокін зник безвісти 1.08.2024 р. Рідні до останнього не втрачали надії на те, що їх чоловік і батько живий, але на жаль…25 червня цього року родина Сорокіних отримала трагічну звістку – Сергій Олексійович героїчно загинув у результаті здійснення противником артилерійського обстрілу по позиціях підрозділу на Донеччині, утримуючи оборону Вугледара.